Сучасний світ спонукає людей до того, щоб пробувати нові смаки і враження. Завдяки інтернету, багато закарпатців, почали куховарити самостійно нові страви, які не притаманні нашому регіону, але їм не завжди вистачає знань і розуміння процесів.

Виправити ситуацію з нестачею знань, взявся один з провідних ужгородських кухарів, Viktor Pichkar, започаткувавши Кулінарні курси “Європейський смак життя” .

Ми прийняли участь в навчанні та поспілкувалися з його автором і ведучим.

– Вікторе, розкажи трохи про себе, чому став поваром?

Це смішна історія. Мій брат пішов вчитися в комерційний технікум на кухара. Я побачив, що брат не вчиться, домашні завдання робити не треба, плюс батьки завжди піддакували, що на кухні будеш в теплі, ситий, ще й гроші дають і я поступив вчитись на кухара.

– Як отримав справжні знання?

В технікумі студент може отримати тільки основи теорії. Справжні знання студента-кухара залежать від практики, на яку він попаде. Якщо попадеш у столову, то будеш мати відповідні знання, а якщо вдасться попрацювати в хорошому ресторані з професійними поварами, то це затягує і дає сильний поштовх в майбутнє.

– Де ти практикувався?

Я пішов на практику в Олд-Континент. Це був 2000 рік. Там я вперше побачив, що можна варити страви на вині. Тоді шеф-кухарем був Цап Вася і працювала сильна зміна, що відкривала ресторан. На другому курсі навчання я влаштувався на роботу в Олд-Континент та працював паралельно з навчанням.

– Як склалася твоя кар”єра?

Я пропрацював два роки в Олд-Континенті. На четвертому курсі перейшов працювати в ресторан Бахус. В момент закінчення навчання, якраз відкривався ресторан Прага і я перейшов працювати туди. Хоча оплата в Бахусі була більша ніж у Празі, але я хотів вчитися і йти вперед.

– Ким ти працював у Празі?

Я починав як повар, пізніше при чеському шеф-поварі Ріхарді, став його заступником. За два роки, в Празі змінилося біля 40 кухарів, оскільки шеф-кухар був дуже вимогливим і необхідно було працювати під сильним психологічним тиском. Він казав, що слабким людям нічого робити на кухні. Бувало, що повара втікали через два дні роботи.

– Як попав закордон?

Мій брат поїхав працювати барменом в Kempinski Bratislava і коли у них був відбір поварів, я прийняв участь. Одною з вимог було знання англійської, якою я майже не володів, але вирішив все рівно спробувати. Думав, що будуть задавати питання, а нас просто поставили працювати на кухню. Цілий день працюєш на рівні з усіма, а шеф-повар спостерігає як ти рухаєшся, як працюєш з інструментом, як знаходиш спільну мову з іншими поварами. Після дня роботи, мені подякували і відправили додому, нічого не пояснивши. А ще через декілька днів отримав листа з запрошенням на роботу.

– Як склалася подальша робота?

Я попрацював рік у Kempinski і Hilton і повернувся в Ужгород шеф-кухарем ресторану Прага. Зараз працюю в ресторані арт-готелю Kastiel біля Братислави і працюю над відкриттям нового ресторану у Відні.

– Чому вирішив навчати людей? Заради чого започаткував курси?

Кулінарні курси дуже розповсюджені у Європі. Кухарі знайомлять людей з основами кулінарії та роботи ресторану.

Хочу, щоб вони розумілі, що це не фаст-фуд, де вийняли продукт з мішка, розігріли і подали. Плюс відпочинок для жінок, які приймають участь. Приходить багато людей у віці старше 35-40, які вже наситилися голубцями і сегединським і хочуть навчитись чомусь новому.

Намагаюся змінити ставлення закарпатців до ресторанів. Щоб вони розуміли, що не може один ресторан бути добрим у закарпатській, італійській, чеській і японській кухнях одночасно. Щоб ресторан готував страви на високому рівні, має бути спеціалізація і обертаємість свіжих продуктів.

Курси дозволяють мені не нудитися, коли повертаюсь додому та постійно розвиватись, шукати щось нове. Вчуся разом з своїми учнями.

– Розкажи про кулінарну школу в Ужгороді.

Перші навчання ми провели і опробували навесні цього року. Літом зробили паузу і зараз проходить другий курс, який складається з 5 уроків. На кожному уроці готуємо 2-3 страви і вивчаємо базові процеси, специфіку і нюанси європейської кулінарії.

Зазвичай на уроці присутні не більше 3-4 учнів, щоб мати змогу приділити всім увагу. Кожен сам готує свою страву, під моїм керівництвом, а потім куштує те, що приготував. Уроки проводимо в приміщенні старого ресторану “Деца у нотаря” в денний і вечірній час. Для запису можна звертатись до Пічкар Юлія у Фейсбук чи за тел. 095 863 1613.

pichkar8

– Дякую за розмову і успіхів тобі і твоїй школі.