Грузія і Закавказзя – омріяні місця для українських мандрівників. Фейсбук заповнений гарними фото. Я знаю десятки людей, які бажають відпочити в Грузії, яких надихає краса Баку, і які не знаючть чий шашлик кращий – вірменський чи грузинський.
Ми поїхали і побачили все на власні очі. Читайте, як виглядає Закавказзя і що приховується за туристичними картинками. Завищені очікування можуть розчарувати.

Подорож до Грузії була моєю мрією і мрією моєї дружини. Ми придбали квитки, ще на початку року. Єдиний нюанс, я не міг прилетіти в регіон і не відвідати Азербайджан і Вірменію, тому спланував так, що ми прилетіли в Баку, звідти перебрались у Тбілісі, взяли авто на прокат і відвідали Кахетію, Вірменію, Боржомі, Батумі і відлетіли з грузинського Кутаїсі. Хороша двохтижнева пригода. Цей опис – це моє особисте бачення, і бачення моїх попутників. Воно трохи відрізняється від захоплюючих картинок в туристичних буклетах.

Відпочинок у Баку

Ми прилетіли рейсом Львів-Баку о 4-й ранку. Взяли таксі, яке нам замовив готель, і відправились в серце Старого міста, де у нас був замовлений готель. По ходу, з”ясували, що через три дні починається етап Формули 1, траса якої проходить рівно по периметру Старого міста, тому все огороджено бетонними плитами.

Формула 1 Баку
Дальше нада пешком єхать, – сказав таксіст і хотів втекти, але ми заставили його провести нас до готелю.

Старе місто Баку

Все Баку і Старе місто – дуже гарні. Видно, що держава не поскупилася на ремонти.
З тераси нашого готелю, відкривався чудовий вид на Палаючі вежі, тому сніданок і годину перед сном, ми проводили саме там.

Палаючі вежі Баку

Рух авто в Баку, вартий окремого посту. Головний той, хто нагліший і посигналив першим. По місту катаються новенькі баклажанові таксі, які можуть взяти на борт 5 осіб.

Баклажанові таксі Баку

Ми розділили подорож на два дні. Перший – Каспійське море, другий – Баку.

Виїхали на сучасний автобан в напрямку села Більгя на Каспійському морі. Обабіч дороги клумби, ландшафтний дизайн і триметровий кам”яний паркан, за яким нічого не видно. Секрет відкрив таксист – недалеко від Каспійського моря, знаходиться резиденція президента, і йому варто бачити тільки красу. А за парканом, краса кінчилася зразу – сміття, старі будинки, суха земля без рослин.

Більгя рахується найкращим пляжем біля Баку, а таксист завіз нас в найкращий комплекс відпочинку, де можна навіть поїсти, як він сказав.

Каспійське море

Спробували шашлик з осетра та якоїсь місцевої риби. За осетрину заплатили біля 15 долларів. Поки згадав за фотоапарат, все з”їли. Каспійське море чисте, хоч і мутне, мілке і не солоне. Його називають найбільшим озером у світі.

Назва Азербайджан перекладається як палаюча земля. Після моря, ми поїхали в Янардаг – найвідоміша пам”ятка з палаючою землею. Поклади газу або нафти, просочуються на поверхню і палають. Гарно і гаряче, але не дуже вражаюче.

Янар Даг

На наступний день, ми вирішили ближче познайомитись з Баку. Столиці Азербайджану варто присвятити 1-2 дні. Я ще напишу про Баку окремо, а зараз тільки фото Центру Гейдара Алієва ззаду.

Центр Гейдара Алієва

Я не дуже розумію історію Азербайджану. Знаю тільки, що держава у них з”явилася біля 100 років тому. Дуже багато речей вони перейняли в свою культуру в радянські часи. Про це говорять справжні азербайджанські слова – макароні, картошка, катлєт, вакзал. Дуже гарні пісні на радіо:”Тишдидишті пачка сігарет”.

Вокзал Баку
По приїзду, я не міг зрозуміти, що це за мережа магазинів АРТЕК. Поки не дійшло, що це “АПТЕК”.

Аптека Баку

Відпочинок у Тбілісі

Далі у нас по плану був переїзд у Грузію. Поїздка в Грузію почалася з потяг Баку-Тбілісі. Квитки взяли за день до поїздки. Спокійно знайшли ціле купе. Заплатили біля 20 євро за кожен квиток. Поїзди чисті-акуратні, українського виробництва.

Поїзд Баку Тбілісі

На кордоні, окреме купе виділяють прикордонникам де вони перевіряють кожен паспорт. Без якихось особливостей перетнули кордон.

Кордон Грузії

Перетнувши кордон Грузії, вдивлялися у вікна. Навколо дуже багато закинутих приміщень, заводів, розвалених авто. Вразив нас і вокзал у Тбілісі. Мабуть, вийшли через задню сторону вокзалу і виглядало все досить обшарпаним і закинутим.

Вокзал Тбілісі

Перше враження від Тбілісі було дуже незрозуміле. Все виглядає дуже неохайно. Будинки розвалюються. Двері похилені. Штукатурка осипається.

IMG_8405

Я розумію, що будинки можуть розвалюватися дуже колоритно, але як закарпатець, я не розумію, чому місцеві не приводять своє майно до ладу. І це не тільки столиця. По селам ми бачили те саме.

IMG_8409

Де гарні картинки з фейсбуку, запитували ми себе? Де то гарне Тбілісі, куди ми їхали? Відповідь знайшли пізніше. Старе місто зроблено дуже гарно, всі церкви впорядковані, сучасні будівлі виглядають привабливо. Але варто від”їхати 1 км від центру, і попадаєте в інший світ. Можливо це і автентично, але очікування були інші. Реклама робить свою справу.

Подорож по Кахетії

В Тбілісі ми взяли в оренду авто і відправилиcь в Кахетію. Якщо Ви шукаєте відпочинок в Грузії, то Кахетія – саме підходяще місце. Гарна природа, чудові люди, виноградники і вино, грузинська гостинність.

Алазанська долина

Спочатку заїхали в монастир Святої Ніни, яка започаткувала Християнство в Грузії. Багато туристів і чудовий краєвид на Алазанську долину. Місто Сігнагі, де знаходиться церква, взагалі одне з найкращих міст для спостерігання за панорамою долини до самого небокраю.

Монастри Святої Ніно

Кахетія – це самий виноробний регіон Грузії. Впорядковані виноградники радують око. Ми відправились у містечко Кварелі, де знаходиться декілька виноробних заводів. Знайшли по при дорогу, загін для корів. Вперше в житті бачив, щоб корови жили в болоті. Може якась особлива порода.

Грузинські корови

По дорозі зупинились біля виноробні Корпорації Кінзмараулі і напросилися на дегустацію.

Кіндзмараулі

Саме цікаве було те, що Кіндзмараулі це не сорт вина, а місцевість у декілька сот гектарів. Дослівно перекладається, як “там де росте кінза”.

Кіндзмараулі

Виноробня виявилася напівгрузинською-напіврадянською з руськими гідами, які не дуже раді візитерам. Спробували вино, придбали кон’як і поїхали шукати щось більш автентичне.

Путівники рекомендують виноробню Хареба, але відгуки кажуть, що 50 метрів відремонтованого підвалу, не містять нічого особливого, тому ми направились у виноробню Гранелі. Грузія має трохи проблем з картами для навігаторів. В кращому випадку вони знають вулицю, якщо вгадаєте правильну мову, а не номер будинку. Тому ми ввели gps координати і поїхали. Ось куди нас привів gps. Виноробня виявилася на іншому березі, але шукати об’їзд ми вже не стали.

IMG_8535

Пообідали в місцевому ресторанчику, а потім заїхали в гості до випадкового винороба.
Винороб виявився непростим, в гості до нього заглядує і Саакашвілі і інші поважні особи. Ранок був дождливим і господар не пішов на виноградник, як він це робить щодня о 4-й ранку. За погарчиком вина, ми спілкувалися про Грузію, про Україну, про культуру. Наш 10-тирічний син, сидів з “відкритим ротом” і слухав розповіді.

Ніко Ніколаішвілі

Розповів, що в Грузії є 3 ознаки самоідентичності – Віра, Пісня і Вино. І повів нас до місця де зберігає вино у квеврі – це спеціальні глечики в яких бродить, дозріває та зберігається вино. Зазвичай, таке приміщення закладають при будівництві будинку. Квеврі мають розмір від 10 літрів до 2-х тон. В найменьших зберігають вина, приурочені до народження дітей і відкривають їх через 20 років, коли дитина стає дорослою.

Квеврі

Кожна сім”я має свого святого, який її оберігає. Для цього святого теж виділяють свій квеврі, який відкривають у дуже вузькому сімейному колі, в день цього святого. Ніко, розповідав про три грузинські війни. Про загальну бідність Грузії. Про те, що зробив попередній президент і що відбувається зараз. І пригощав чачею.

Чача

З Кахетії ми повернулись в Тбілісі. І на наступний день поїхали у Вірменію, але це вже інша історія, тому що буде забагато тексту для одного посту.

Читайте більше заміток в Фейсбук.