Самостійна подорож – дивна штука. У подорожуючих, є манія, яка називається “+1”. Плюс одна країна в списку, де ти бував. У мене на сьогодні 37. У Саші Богданова, Бельгія стала 36-ю, але ж поряд були Нідерланди. А це повноцінні 37! Тільки треба добратись.
Хотіли ввечері в Роттердам, але не встигли. І тоді просвітліло в голові. За пару десятків кілометрів від кордону, є трапіська пивоварня La Trappe. На тому й вирішили.
Приїхали годин в 9 ранку. Все зачинено. По домофону не пускають. І тут з воріт виїхала вантажівка, а ми швидко засунули голови, щоб ворота не зачинились.
Нас побачив монах, який відповідав за магазин, і дозволив зайти.
Правда, серце трохи зжалося від початку бесіди.
- Ви з Росії?
- Ні, ми з України. Ми воюємо з Росією.
- Я знаю. Рейс МН17.
Ми спитали, яке пиво найкраще? І нам порадили квадрюпель, вистояний в дубових бочках. Я Вам скажу, це просто Ах!!!
Розповідав, що він змушений постійно пити пиво, щоб знати що продає клієнтам.
Звісно, ми взяли з кожного виду і влаштували імпровізовану дегустацію на парковці.
Але старий квадрупель, це бомба!!!
Повернулись у Бельгію на трапіську пивоварню Westmalle. З трапістів, які мені доводилось пити, це саме не цікаве.
Абатства, зазвичай, не пускають всередину. Тут нас теж не пустили.
Пиво пили в барі біля траси, а пройшли тільки до воріт абатства.
По плану у нас була, сучасна пивоварня Duval і якиїсь Het Anker. Я десь читав, що Хет Анкер, варить пиво світового класу і оскільки ми не встигали побачити все, відкинули Дюваль і поїхали в Хет Анкер.
Це виявилося пиво Carolus, яке є досить відомим брендом.
Колись це була солодовня, яка з часом перетворилася на пивоварню і віскікурню.
Що вони вміють робити з особливою майстерністю, розповім трохи пізніше.
Нас завели в цех колишньої солодовні, і розповіли про те як виготовляють пиво. Я вже коротко розповідав, але можна ще раз.
Основні компоненти пива – це солод, хміль, вода і дріжджі.
Солод – це пророщений і висушений ячмінь. Іноді використовують частину непророщеного зерна, наприклад пшеницю.
Крім цих компонентів, можуть використовувати спеції, для надання пиву особливого смаку – лакриця, кмин, коріандр, шкурки апельсину і т.п.
Коли зерно проростає, то в ньому з”являються ферменти, здатні розщепити поживні речовини, що містяться в середині. Під час першої варки солода, на різних температурах, відбувається розцеплення даних речовин – полісахаридів, на прості цукри, а цукри перероблятись дріжджами на спирт.
Хміль додає гірчинку в смак і консервує продукт.
Віскі теж виготовляється з солода. Процес навіть простіший за варку пива, оскільки температурні режими простіші і нема потреби в хмілі. Основна відмінність в тому, що його дистилюють після бродіння і настоюють в бочках.
Наc провели по всьому Хет Анкеру. Мені особливо сподобався басейн для охолодження сусла, який знаходиться на даху будівлі. Звідти відкривається чудовий вид на місто.
Повертаємось, до продуктів Хет Анкера. Що в них особливого. Вони варять добре пиво і вони роблять чудове односолодове віскі.
Не знаю, як це правильно написати “Пабабам! Фанфари! і т.п.”
Вони зробили купаж з пива та віскі, на честь 350-річчя короля Карла.
Це був самий неймовірний смак за всі чотири дні. Саме круте пиво, яке я коли-небудь куштував!
Оскільки я був за кермом, то це фото – постановочне.
Особисто я спробував це пиво, перед посадкою в аеропорту. Там же, нам прийшлося випити подарункове пиво, з пивоварні Святого Бернарда, а що не випили, залишили біля смітника.
А далі був літак, втома і нічна дорога додому.
Висновків у мене два – смаки треба куштувати-перевіряти, там де вони створені і самостійна подорож, це найкращий варіант мандрівки. І висновки вже перетворюється на новий конкретний план. Наступний раз, їдемо по пивоварням і віскікурням Ірландії.
Подорожуй!
Попередні частини читайте тут – про Брюссель і Cantillion, про Брюгге і пивоварню полумісяця, про Westvletteren і Гент.
Зареєструйтесь на airbnb та отримайте знижку 40$ на перше бронювання апартаментів;
Замовте житло по лінку і booking.com поверне 10% на вашу платіжну карту;