Щоб порозуміти страву, треба спробувати її там де вона була народжена. Щоб порозуміти піцу, треба спробувати її в Неаполі.
Вона не просто смачна чи добра… Вона інша.

Неаполь називають світовою столицею піци. В двохмільйонному місті є більше 2 000 піцерій. Це так, ніби в Ужгороді, до існуючих піцерій добавили ще сто.

Неаполь особливе місто. Так як Закарпаття відрізняється від України, так Неаполь відрізняється від Італії…Він інший.
Навіть діалект у них свій, не дуже зрозумілий звичайному італійцю.

Українські туристи рідко відвідують Неаполь, натомість в ньому проживають тисячі трудових мігрантів з України.

Є багато рейтингів неаполітанських піцерій і мабуть в усіх присутня піцерія Da Michele. Тут подають два класичні види неаполітанської піци – Маргарита і Маринара. Дуже аскетичний інтер’єр і черги, щоб насолодитись смаком.

Ми звикли, що тісто піци буває тонке і хрустке або товсте і м’яке.
В Неаполі тісто у піци тонке і м’яке, визріває 10-12 годин протягом ночі.
Свіжі томати і моцарела з буйволячого молока доповнюють нескладну композицію.

Неаполь вартує того, щоб його відвідати, але якщо не вдається, то серед закарпатських піцерій, рекомендую спробувати піцу в Колизей.

До речі, відома фраза про Париж, колись звучала так: “Побачити Неаполь і померти”.